Податок на нерухомість, житлову та нежитлову, поширена у світі практика для формування державного або муніципального бюджету.
В Україні його планували почати стягувати ще 2012 року, але нараховувати фіскальна служба стала лише 2015 року після низки реформ. Варто зазначити, що українські законодавці повністю проігнорували європейський досвід оподаткування обов'язковими платежами нерухомого майна. Це призвело до того, що за 6 років національна система оподаткування зазнала багатьох змін. Можливо, найближчим часом слід очікувати чергові податкові реформи.
Наприклад, восени було запропоновано нову модель формування податку на нерухомість за оцінною вартістю. Таке нововведення вже розкритикували, а законопроект відклали до найкращих часів. Як то кажуть: "Продовження слідує ...". А поки що спробуємо розібратися, як справи з податком на нерухомість в Україні в 2021 році.
Що не так з податком на нерухомість в Україні?
Пам'ятайте казку «Пригоди Чиполліно» про людину-цибулинку, в якій вводиться податок на опади: за звичайний дощ — сто лір, за зливою — двісті лір, з громом і блискавкою — триста лір. Так ось, з 1 січня 2021 року українці можуть відчути себе такими ж чоловічками-цибулинками та дідусями гарбузами. Загвоздка в тому, що власникам об'єктів нерухомості (будинків, квартир) доведеться заплатити за кожен зайвий квадратний метр:
- квартири площею понад 60 кв. м;
- житловий будинок площею понад 120 кв. м;
- різні типи об'єктів нерухомості, загальною площею понад 180 кв. м.
До речі, ще українська модель оподаткування дуже нагадує фіскальне нововведення Англії у 17 столітті: у 1660 році стали оподатковуватись димарі, а з 1696 року вікна. Які ж тодішні англійці викручувалися? А дуже просто: активно зводили несправжні стіни, що маскують димові труби, або замуровували «зайві» вікна, щоб заощадити. Що тут сказати, винахідливість і кмітливість – наше все.
Закінчимо екскурс в історію і повернемося до сьогоднішніх днів. До 1 липня власники нерухомості мали отримати повідомлення про нарахування податку, які необхідно сплатити протягом 60 днів з дня отримання платіжки. Фактично це не податок не на нерухомість, а на розкіш. Саме тому запровадження такого податку викликало цілу хвилю дискусій експертів та невдоволення громадян. В основу українського податку на нерухомість було покладено спочатку неправильний принцип оподаткування нерухомості виходячи з її форми (кількості метрів), а не економічної вартості.
До речі, цікава нестиковка виходить: більшість об'єктів житлового фонду України побудовано та введено в експлуатацію ще за часів СРСР. А характерними рисами цього періоду були досить низькі норми забезпечення житлом громадян. Відповідно, на сьогоднішній день метраж більшості квартир, що належать українцям, рідко коли перевищує 60 метрів.
Виходить, що потрапили під роздачу власники квартир у сучасній новобудові, площа яких збільшена спочатку? А власники так званих хрущовок, тобто квартир із маленьким метражем, можуть зітхнути з полегшенням? Як би не так. Оподатковується загальна площа нерухомості, а не житлова. Крім того, наступного року податок на нерухомість можуть прив'язати до вартості житла. Платитимуть навіть власники маленьких квартир.
Законодавець із завидною впертістю не хоче не лише успадковувати, а й просто помічати абсолютно обґрунтовані та правильні норми, що існують у розвинених країнах. Грубо кажучи, українцям доводиться доплачувати за своє бажання жити в нормальній просторій квартирі. Тоді постає резонне питання — встановлений законом податок на нерухомість відноситься лише до одного об'єкта, загальна площа якого перевищує мінімум, чи йдеться про суму всіх об'єктів нерухомості? Що ж, у нас для вас невтішні новини:
- По-перше, площа нерухомості підсумовується. Тобто українець, який має кілька невеликих квартир, змушений сплачувати податки на нерухомість, навіть якщо їх площа не перевищує встановлений мінімум.
- По-друге, податком оподатковуються не лише окремі об'єкти, а й також частини об'єктів нерухомості.
- По-третє, якщо квартира/будинок використовується фізособою з метою отримання доходів (наприклад, здається в оренду або використовується для підприємницької діяльності), то податок доведеться сплачувати з усієї її площі.
За такого підходу навряд чи слід розраховувати на справедливість оподаткування. Єдина гарна новина полягає в тому, що процент ставки податку на нерухомість становить 1,5% і не сильно обтяжує платників. Що ж, підбиваємо підсумки: платити доведеться. А щоб не платити жодної копійки більше, ніж потрібно, слід навчитися рахувати свої податки самостійно. До речі, якщо здумалися щодо купівлі нерухомості, рекомендуємо звернутися в наше професійне агентство елітної нерухомості T.H.E. Capital.
Як платити податок на нерухомість?
Як зазначалося раніше у статті, українцям до 1 липня 2021-го прийдуть податки на квартири та будинки. Сплатити податок необхідно протягом двох місяців з дня вручення НУР, а злісним неплатникам загрожують штрафи:
- затримка платежу на строк до 30 днів — 10% від суми податку;
- затримка платежу понад 30 днів — 20% від суми.
Ставка податку на нерухомість — до 70,8 грн. за кожен «зайвий» квадрат. А з кого, власне, попит? Виходячи зі своєї природи, податок на нерухомість належить до податків на власність. Тому платити мають лише власники чи співвласники нерухомості, а не мешканці квартири чи будинку.
Читайте також: Як здати в оренду нежитлове приміщення?
Від держави приховати факт володіння нерухомістю не вийде, оскільки право власності на будинки, споруди та інше нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації. У зв'язку з цим питання: чи є легальний спосіб обійти сплату, якщо ваша квартира більша за 60 кв.м? Податок не стягується з:
- багатодітних сімей, у яких п'ять і більше дітей;
- дітей-сиріт;
- релігійних організацій;
- учасників ООС та їхні сім'ї;
- дітей-інвалідів.
Також не є об'єктом оподаткування так звана “необ'єктна” нерухомість:
- дитячі сади;
- школи;
- громадські організації інвалідів.
Отже, якщо ви не з багатодітної родини, не інвалід і не сирота, то платити податок на нерухомість доведеться. Податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування.
Податки на купівлю та продаж нерухомості
Покупці та продавці несуть чималі витрати під час оформлення угоди купівлі-продажу житла:
- покупець та продавець платять по 1% від вартості квартири, яка зазначена у договорі (у гривнях );
- додатково потрібно заплатити за послуги нотаріусу — 3-5 тис. грн. залежно від розцінок фахівця;
- ще 1-2 тис. грн платить покупець за різні витяги з реєстрів.
Розмір податків на купівлю нерухомості може коливатися від кількох десятків до сотень тисяч гривень і залежить від вартості квартири. Покупець і продавець зазвичай заздалегідь домовляються про розподіл витрат з оформлення угоди. Перед операцією платіжки сторонам виписує нотаріус. У 2021 році кабінет міністрів запропонував новий податок на нерухомість в Україні: під час продажу чи купівлі нової квартири потрібно буде сплатити податок у розмірі 20% . Чи варто в цій ситуації чекати різкого зростання цін на житло та падіння доходів забудовників?
Читайте також: Здача квартири в оренду : як правильно написати оголошення?
Поки що сказати складно. Деякі експерти серйозного зростання не прогнозують, інші говорять про подорожчання нерухомості на 15-20% . Те саме стосується і забудовників. Є думка, що багато невеликих забудовників оголосять себе банкрутами. Як би там не було, одне відомо, напевно: ні нинішня, ні майбутня модель оподаткування ніколи не будуть соціально справедливими. Що можуть зробити українці у нинішній ситуації?
По-перше, проста і очевидна порада: стежити, в який бік рухається український ринок нерухомості. По-друге, вирішувати будь-які питання, пов'язані з нерухомістю, із професіоналами. Публікація була цікавою та корисною? Підписуйтесь на оновлення нашого блогу про нерухомість та отримуйте свіжі публікації від агентства нерухомості THE Capital.
