Оренда завжди хвилююча, особливо якщо ви вирішили вперше зняти квартиру. Очі розбігаються від варіантів, а гаманець напружено стискається від одного погляду на ціни. Для власника здача нерухомості є не менш тривожною, адже щоразу він наражає на небезпеку свої квадратні метри, довіряючи їх пересічним незнайомцям. Надійний спосіб заспокоїти обидві сторони – укласти договір оренди. А якщо ви бажаєте зробити його ще більш надійним гарантом безпеки, варто задуматися про нотаріальне оформлення. Сьогодні ми довідаємося, у яких випадках варто залучати нотаріуса та як підготуватися до підписання документа на новому юридичному рівні.
Навіщо нотаріально оформляти договір оренди
Більшість наших клієнтів вперше приходять до T.H.E. Capital з хибною думкою, що простий письмовий договір оренди не має жодної сили та є не більше ніж папірцем. Насправді ж, згідно з першою частиною статті 811 Цивільного кодексу України (ЦКУ), договір оренди саме у простій письмовій формі й має укладатися, оскільки немає нагальної потреби нотаріально посвідчувати його. Українське законодавство чітко формулює постулат, що навіть без додаткового втручання фахівців, даний договір все одно має юридичну силу, а тому може використовуватися навіть в суді у разі виникнення суперечок, які неможливо вирішити мирним шляхом.
Стосовно нотаріального посвідчення, то воно не є обов’язковим, проте може проводитися за бажання однієї зі сторін, як вказано у частині 4 статті 209 ЦКУ. Також є окремі випадки, коли без даної процедури й дійсно не обійтися. Зокрема це стосується тих ситуацій, коли мова йде про:
- оренду, термін якої перевищує 3 роки (ст. 793 ЦКУ);
- оренду з правом викупу(п. 2 ст. 811 ЦКУ).
Такі довготривалі стосунки вимагають більших гарантій, тому послуги нотаріуса будуть цілком доречними.
Правила нотаріального посвідчення договору оренди
Для правильного нотаріального оформлення обидва учасники договору мають відповідати певним вимогам.
Вимоги до орендодавця:
- об’єкт оренди (квартира, будинок, комерційна нерухомість тощо) має бути зареєстрований у державному реєстрі нерухомості;
- у тому випадку, якщо власник планує продавати своє нерухоме майно, орендар має переважне право на його купівлю. Перш ніж розглядати інших кандидатур, доведеться отримати письмову відмову від орендаря на його переважне право купівлі;
- якщо господар квадратних метрів діє як ФОП, його вид діяльності має бути зареєстрованим у Єдиному державному реєстрі (ЄДР);
- якщо власник об’єкта перебуває у шлюбі, необхідно надати нотаріально засвідчену згоду другого члена подружжя.
Вимоги до орендаря:
- орендар бере на себе відповідальність за майно, а зокрема приймає на себе ризик його пошкодження чи випадкової втрати;
- якщо орендар перебуває у шлюбі, так само необхідно надати нотаріально засвідчену згоду другого члена подружжя.
Окремим пунктом у договорі виноситься поняття “форс-мажору”. Радимо більш детально на ньому зупинитися та чітко прописати всі нюанси, аби уникнути спірних ситуацій та непорозумінь.
