Новий закон про вилучення майна, рухомого та нерухомого, на користь Збройних сил України шокував багатьох громадян. Проте досвідчені юристи та адвокати запевняють, що насправді він ніякий не новий, а добре забутий старий. Вилучення майна у підприємств та окремих осіб було відомою практикою ще за часів Радянського Союзу. З його розпадом воно перейшло в спадок і до законодавства України. Чималий резонанс цей закон викликав ще у 2014 році, а з початком повномасштабного вторгнення його актуальність та лиховісність стали ще більшими. Редакція блогу T.H.E. Capital поспілкувалася з юристами компанії, аби прояснити це питання для себе та для наших читачів.
Рухоме та нерухоме: яке майно вилучають
Найчастіше на потреби держави йде саме транспорт та обладнання:
- легкові автомобілі;
- комерційні транспортні засоби;
- вантажні автівки;
- обладнання для ремонту машин;
- паливо;
- тощо.
Легкові авто можуть вилучатися, проте це радше виняток, оскільки вони об’єктивно менш потрібні. Більше габаритні транспортні засоби можна використовувати для перевезення матеріалів та припасів. На відміну від компаній та підприємств, цивільні громадяни доволі рідко стикалися з необхідністю жертвувати своїм рухомим майном.
Стосовно нерухомості, то найбільш гучною справою було вилучення 75 квартир у житловому комплексі “Софія”, що на Софіївській Борщагівці. Відбулося воно на користь Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Підставою для цього стала діяльність забудовника проєкту. Ще 2020 року розпочалася справа з приводу несплати ним податків. За мирного часу терміни для її розгляду та вирішення становили б 18 місяців, проте воєнний стан накладає відбиток на звичні процеси. Арешт, накладений на майно, став безстроковим, тому інвестори, які вже встигли сплатити повну вартість квартир та заселитися до них, відчайдушно благають про допомогу та встановлення справедливості.
Підстави та умови вилучення нерухомості
Ще у 2021 році було ухвалено закон, що дозволяє державі вилучати майно громадян та підприємств на потреби нашої армії. Подібне може відбуватися лише за разючої суспільної необхідності. Адвокати наголошують на тому, що умови прописані недостатньо чітко, тому й досі залишається багато спірних питань. Наші експерти зазначають, що може проводитися як вилучення майна (його тимчасова конфіскація), так і його відчуження, тобто позбавлення господаря права власностіта повна передача нерухомості на потреби держави. Обов’язковою умовою для законного вчинення таких дій є подальше відшкодування вартості.
Хто приймає рішення про вилучення майна?
- генеральний штаб ЗСУ;
- головнокомандувач ЗСУ;
- територіальне управління та командування ЗСУ;
- РНБО;
- об’єднане оперативне командування;
- тощо.
*Має обов’язково відбуватися погодження відчуження з місцевою виконавчою владою та обласною адміністрацією. Винятками є території, на яких ведуться бойові дії.
Звичайно, ніхто не може просто увірватися до вас в оселю чи до вашої компанії та заявити про намір їх вилучити. Ви маєте повне право вимагати поглянути на документальне підтвердження такого рішення, видане відповідним органом. Також варто наполягати на складанні акта про примусове відчуження майна. Відмовитися від вилучення вам не вдасться, оскільки тоді справа може перейти до суду. Упевність в тому, що акт складено правильно, аби згодом ви могли претендувати на матеріальну компенсацію. В акті мають бути вказані:
- дані про власника. Для фізичних осіб це паспорт, ІНН та постійне місце проживання; для юридичних осіб – назва, ідентифікаційний код та місцезнаходження відчужуваного об’єкта;
- дані про документ, що підтверджує ваше право власності;
- назва органу, який дав свою згоду на відчуження;
- ідентифікація майна та його опис;
- сума попередньої виплаченої компенсації, якщо вона надавалася.
Акт також має містити печатку, підписи уповноважених осіб та власника майна. Для визначення розміру майбутньої компенсації обов’язково має проводитися експертна оцінка нерухомості.
Коли чекати на виплати компенсацій та якими вони будуть
Те, що ви на них чекаєте, вже добре, бо деякі громадяни взагалі не вірять у можливість відшкодування своїх збитків. Ми ж радимо про всяк випадок перестрахуватися та оформити все належним чином. Маємо на увазі не лише акт, проте й оцінку. Нерідко оціночну вартість навмисне занижують, тому ви маєте повне право оскаржити її у судовому порядку та провести процедуру самостійно. Платити за це доведеться вже вам, проте кожна сплачена тисяча гривень за кілька додаткових тисяч доларів того вартує.
Стосовно самої суми та умов її повернення, то тут теж є певні нюанси. Вона фіксується на момент вилучення майна, тому вся подальша інфляція, зміни на ринку та навіть раптовий стрибок долара на бозна скільки позначок не зроблять вам ні холодно ні жарко. В цьому полягає головний недолік виплати з відстрочкою. Проводитися вона буде не раніше, ніж закінчиться воєнний стан. Власне, вказують, що на повернення коштів дається ще +5 років після цього. Ще один вагомий недолік вигадали для власників авто. Вартість їх транспортних засобів фіксується у гривні. Ви й самі чудово розумієте, що швидкість зміни цін у нашій країні така, що сьогоднішні 100 000 через кілька років будуть вже зовсім іншою сумою.
Законодавча база для самостійного вивчення
- Стаття 41 Конституції України;
- Стаття 353 Цивільного кодексу України;
- Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод;
- Стаття 8 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”;
- Статті 3, 4, 9 Закону України “Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану”.
Пересічним громадянам таке ретельне заглиблення до законодавчої бази може даватися нелегко, тому радимо вам звертатися до спеціалістів, які знають кожну букву закону як свої п’ять пальців.
